СТРУКТУРА ПОБУДОВИ ТА СИСТЕМА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Анотація

З’ясовано енергетичний потенціал України за умов військового часу. Проаналізовано напрацювання вчених, дослідників та практиків стосовно цілей та стратегій розвитку системи паливно-енергетичного потенціалу. Окреслено основні підходи до її формування та структуру. Окреслено значні огріхи організаційного та територіального значення паливно-енергетичного комплексу України. Відомо, що енерго- та гідроенергетика призвели до відставання основних галузей паливно-енергетичних ресурсів відносно загальних масштабів збільшення енергоспоживання, що в свою чергу спровокувало дефіцит споживання вугільної маси на електричних та теплових потужностях держави. Визначено, що після моменту розпаду СРСР в Україні енергетична система займала першочергове місце в економіці держави, в її пріоритеті було задоволення потенціалу внутрішнього енергетичного попиту, а також експорт для країн Європейського Союзу. Даний процес передбачає постачання первинних енергоресурсів, серед яких: нафтопродукти, природний газ, нафта, ядерне паливо. В цей же час, Україні певним чином не вдалося сформувати належну базу для реалізації енергетичної політики з метою стабільного та збалансованого розвитку енергетичного сектору, формування системи енергетичної незалежності від закордонних постачальників. Не секретом є й те, що свого часу енергетична галузь України стала і основним постачальником енергетичної сировини для інших держав. В результаті аналізу показників щодо доходів компаній різних галузей можна стверджувати, що в 2021 році українська економіка залишалася сировинною і надалі. Попри те, що вирішення проблем існування паливно-енергетичного комплексу України націлено на досягнення загольнодержавницьких цілей, водночас дрібні проблеми мають місце. Тому, на нашу думку, варто брати до уваги при розробці відповідної стратегії короткострокові та довгострокові етапи її реалізації. Що стосується результативності зазначеної стратегії, то варто обґрунтувати необхідний понятійно-концептуальний інструментарій, а також методологічні напрями подальшого узагальнення. Враховуючи зміст Енергетичної стратегії України до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», вважаємо, що варто розробити відповідні види енергетичних стратегій відносно підвищення рівня енергоефективності, зміцнення норм та принципів енергетичної безпеки.