МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД

Анотація

Метою даної наукової публікації є дослідження стану діяльності малих підприємств та розробка механізму формування їх конкурентної політики в післявоєнний період. Доведено що малі підприємства є драйвером економіки та забезпечують економічний розвиток країни, а отже питання пов’язані з їх розвитком, формуванням конкурентоздатності, підтримкою функціонування є надзвичайно важливими та актуальними. Питання досліджувалося багатьма вченими, а їх погляди та підходи змінювалися під впливом зовнішніх тенденцій, змін в політичній, економічній, екологічній, соціальній сфері тощо. Розглянуто підходи до трактування поняття «конкурентна політика» на рівні держави та на рівні підприємницьких структур. Проаналізовано стан розвитку та діяльності суб’єктів малого бізнесу, структура основних показників діяльності суб’єктів  бізнес-середовища, визначені чинники впливу на його розвиток, проведено порівняння показників України  в Індексі політики у сфері малого бізнесу, 2020 рік та 2016 рік. Встановлено, що створення спеціальних умов для розвитку малого бізнесу необхідне для залучення внутрішніх мігрантів та повернення тимчасових мігрантів в Україну. Представлено механізм формування конкурентної політики малого підприємництва в післявоєнний період, що є сукупність елементів внутрішнього та зовнішнього середовища, які при успішній взаємодії дозволять сформували дієву конкурентну політику, досягти ефективності функціонування  малого підприємництва та сприяти його розвитку, функціонування, розвитку економіки країни в цілому та створенню робочих місць. Головним чинниками формування конкурентної політики визначено інтелектуальні ресурси, гнучку систему управління, мотивацію та базовий стійкий фактор, який в умовах невизначеності залишається постійним та є опорою для розвитку. Враховано роль стейкхолдерів, як зацікавлених осіб та зазначено важливість наявності безпекового фундаменту. Встановлено, що на державному рівні приймаються рішення направлення на підтримку функціонування господарюючих суб’єктів та розуміють важливість даного сегменту для розвитку економіки в цілому та створенню робочих місць і надання можливості населенню знайти джерела доходів зокрема. Визначені перспективи подальших досліджень.